Але не посилається. Отже, пані Оксана на Укрправді: «Я днями довідалась від знімальної групи нового фільму "про Помаранчеву революцію", що відразу після інавгурації Ющенка йому прийшло близько 18 тисяч листів із проханнями на кшталт "допоможіть зняти кішку з дерева".» Це з тієї самої розмови офф рекордз, про яку писав раніше.
«Але, звичайно, не хотілося вірити, що енергія такого могутнього всенародного вибуху просто так розтечеться і скисне...
Крім того, варто врахувати, що на Майдан великий відсоток людей привели й суто патерналістські настрої. Я днями довідалась від знімальної групи нового фільму "про Помаранчеву революцію", що відразу після інавгурації Ющенка йому прийшло близько 18 тисяч листів із проханнями на кшталт "допоможіть зняти кішку з дерева".
Такий масовий рецидив радянського мислення, коли головне - вибрати "хорошого царя", який нам "усе зробить", а якщо не зробить, то виберемо іншого "хорошого", який пообіцяє зробити. Довжина шляху до політичної зрілості і демократії пропорційно пов'язана із рівнем освіти суспільства. А з цим у нас проблема.» - Приблизно навколо цього і точилася наша розмова.
Інтерв’ював Сакен Аймурзаєв. Я сидів поруч і насолоджувався.
Про що говорили потім. Про те, чому українці не читають, а поляки – читають. Чому наклади у них – більші. Що колись пані Оксана сиділа у компанії Міхніка і ще 7 добродіїв. І подумки підраховувала, чи знає вона в Україні таку ж кількість інтелектуалів такого рівня. Нарахувала трьох. Про патерналізм. Про політиків. Про «антитабачну» кампанію. Про, прости Господи, «противсіхів». Про «Український тиждень», який здивував підігріванням Тимошенко перед виборами. Про те, як після ефіру у Кіпіані її охоронець (Тимошенко, а не Забужко, офкорс) ударом «з носака» захлопнув двері перед обличчям Мовчана і когось іще з бютівської інтелігенції: Вона йшла коридором. «А що Мовчан, і той другий? – Що? Що: обтікали!» Про те, як ходять і їздять Україною великі світу цього. А я згадав історію одного лондонського (колишнього харківського фотографа), як він їхав десь скажімо, Белгревією чи Челсі, і намагався не пропустити якийсь важливий поворот.
За ним вишикувався добрячий хвіст із Роллс-Ройсом на чолі. Швидкість 15 миль. Хвіст довшає. «Хвала Аллаху і всім святим у землі Британській воссіявшим, ось він той поворот!» Звертає. Обертається. Хто ж то їхав? За ним їхала Її Величність Єлизавета ІІ. І не бібікнула! Може тому, питаю у пані Оксани, що на початку Уайтхола стоїть Кромвель біля парламенту, а на Трафальгарі – Карл ІІ? А між ними десь стояла плаха Карла І? Пані Оксана сміється – може! І тут раптом ми спіймали таксі.
Всі фото - Кіріла Казакова.
Немає коментарів:
Дописати коментар