ПЛЮС-МІНУC

Тиждень тому подзвонив колега. «У давнину тих, хто приносив погані звістки вбивали, – здалеку, але цілком прозоро почав Сакен, - але чого тут тягнути: кіна не буде, наш проект про 2004-й рік закривають».

НАШІ ЛЮДИ НА МІТИНГИ НА МЕРСЕДЕСАХ НЕ ЇЗДЯТЬ

Коли я опинився у потрібному місці у потрібний час, баба Параска Королюк вже була там. Чи то вона має якесь додаткове недосліджене наукою почуття, чи то – дуже достовірні джерела у службі охорони колишнього прем’єра, але коли Юля приїхала, від сцени її відділяла тількі вона – баба Параска. У своїй жовтій хустинці вона звисала на милицях з ліхтаря (це не перебільшення) і мала вигляд людини, що чітко знає на що чекає.

ЛЕКЦІЯ

ЛАСКАВО ПРОШУ!
Якщо у когось лишилися якісь питання щодо цього.

Ваш AZ

КОЛЬОРОВИЙ ДЕНЬ

Дочитати книжку про Уельс. Отримати дзвінок від старого знайомого і зірватися до нього на зустріч. Пройтися із ним берегом Дніпра. З того берегу лунатимуть дзвони Лаври. Розмови про минуле і про сьогодні. 2004-2010 +/- вічність. Купити квитки на поїзд до рідного міста. Піти до ботанічного саду. Пофотографувати трошки магнолії та азалії. На фотоапарат, куплений щойно вчора. Познайомитися із художником-керамістом Тетяною і поповнити свою колекцію черепашок. Піти вештатися містом. Випадково зустріти приятеля з з польського телебачення і поїхати із ними кататися містом - «вибирати точки зйомки». Нічого не планувати і отримати купу приємних речей протягом одного лише дня. Щастя?

Ще трохи фото.

СОЛІДАРНІСТЬ СЬОГОДНІ

Я надзвичай рідко посилаюся тут на чужі тексти. Але цей змусив мене його перепостити. 36 годин тому я саме про всі ці речі говорив із Вахтангом Кіпіані. Гуртуймося!