четвер, 25 червня 2009 р.

БЬОЗДНІК НА КОЛЕСАХ



Досить від’їхати трохи від дороги. Десь на березі тихої річки зупинитися. Слухати зорі. Чекати на світанок. А потім – майнути світ за очі... Так я і провів свій день народження минулої суботи.



Тиждень після бьоздніка видався дуже насиченим! Оце тільки зараз знайшлося трохи часу.

Наша поїздка відбувалася за дуже складною формулою: 2+3+2+4+16+3+5+1=купа веселощів (!), де 2 – дві дівчини (сестра Марго та приятелька Лєна), 3 – три хлопці (я, Єгор та Кирило), 2 – автомобілі, у яких лежало 4 велосипеди, що давало у купі 16 коліс, іще 3 – кілограми м’яса для шашликів, 5 врешті-решт куплених у дорозі (в Острі) шампурів, і, нарешті, 1 – літр привезеного з Лондону щирого англійського джину. Що треба було іще для щастя і радощів?



Десь за тиждень до цього хтось з цієї компанії (Єгор?) сказав: поїхали в Остер! Сказати чесно я не відразу второпав, куди ми маємо їхати. Але вийшло все дуже добре. Хоч і не все відобразилося у фотозвіті. Ми виїхали з Києва ввечері у п’ятницю. Заночували на березі якоїсь безіменної (для мене) притоки Десни поблизу Остра. Опівночі у нас був шашлик. А вранці – екскурсія на городище до Остерської божниці ХІІ століття. Потім ми переїхали до Десни (повз одноіменну елітну військову частину). І хочу вам всім сказати, що деснянські луки - це неймовірні місця!І знаки на дорогах - так само неймовірні: "стережись т-34"! :)



Тут – тільки частина фотографій. Більше – тут. Дивіться і читайте короткі і дуже дотепні коментарі Марго!

У всій цій історії було ще й продовження наступного дня. Але вже цілком матрасне і в іншій компанії! :)))






Завтра ввечері (у п’ятницю) знову їду у Харків. Є плани. У суботу - виховання студентів (мають перездавати залік) та зустріч із приятелями, які прилетають з Каліфорнії. У неділю - пошуки стародавнього городища на Донці. А у понеділок... Ну, теж щось цікаве, мабуть... :)))

Ваш AZ







3 коментарі:

  1. КРУТО!!! По білому тобі заздрю!!! Давненько я так не відпочівав!!! МОЛОДЕЦЬ!!! Дякую за ностальгію =)))

    ВідповістиВидалити
  2. Нема чого ностальгувати! Треба просто зібратися, сісти на "коня", і гайда! Але все одно дякую! :)

    ВідповістиВидалити