Мандрівки. Музеї. Морози. Манери. Маєтки. Мешкання. Магазини. Моторвеї. Мотоцикли. Машини. Меншини. Мітинги. Марксизм. 13 лондонських “М”. Про це, а також про різні інші цікаві речі, про які обіцяв розповісти раніше. Лондон майже взимку. І Лондон майже влітку. У враженнях і порівняннях.
У Британії трапився нечуваний мороз – 2! На перших шпальтах – апокаліптичні заголовки: “Незабаром температура може впасти до – 6!” Жах! На дверях винного магазину на Стренді оголошення: “Ми відчинені! Просто дуже холодно. Будь ласка, зачиняйте двері!” Я сприйняв його як цілком звичайну річ. Але Євген пояснив мені його екстраординарність. Якщо магазин відчинений – то він відчинений у буквальному сенсі слова. Якщо двері магазину зачинені, то у них просто ніхто не зайде. І якби на дверях не було тієї записки – більшість британців просто не стала б заходити. Суцільні збитки!
Британські магазини – то окрема тема. У “Марксі і Енгельсі” ми стояли у черзі до кас. Прибіг працівник (дід десь за 60 років – звичайна річ у Лондоні) і сів за апарат. Ми стояли за парою, яка розраховувалася. Ті, хто стояв за нами, обминули нас, і пішли поперед нас до тієї каси. Не те, щоб Марішка втратила здатність говорити, але виглядала дещо здивованою: “Вперше бачу, аби хтось так тут поводилися! Мабуть, не британці.” Звичайно, у таких ситуаціях британець звернеться до людини, що стоїть попереду із запитанням: “Ви помітили – відкрилася каса?” Якщо ж раптом хтось влізе без черги, то всі промовчать, але поводитимуться так, ніби від нього смердить, аж очі дере: будуть ті самі очі від “порушника” відводити і незадоволено прицмокувати.
Більшість магазинів у неділю не працює. Не працюють навіть ринки. На Смітфілдський ринок я випадково потрапив саме у неділю. “В общєм, всє умєрлі.” І напис над проїздом ринку натякав на те, як саме те трапилось. Звичайно, якщо сприймати його вільно, а не так як слід - “Якнайповільніше!”
Топографія магазинів у Лондоні досить своєрідна. Деякі торгові вулиці – тихі, а на Оксфорд-стріт, або Ріджент-стріт – затопчуть! Кожна вулиця спеціалізується на торгівлі якимось подібним товаром. Наприклад, на Сент-Джеймс стріт переважно розташовані “магазини”, які торгують яхтами та дорогими будинками. На Парк-лейн – автобутіки з Роллс-Ройсами і Поршами. Біля Масонської ложі торгують масонським причандаллям. У Сіті бачив спеціалізований магазин, який торгує ґудзиками для блайзерів. Є вулиці-антикварні магазини. На Чарінг-кросс роад і поруч - на сусідніх вуличках Ковентгардена – розташовані книгарні. Включно із чотириповерховим “Foyles”. Цей магазин настільки мене приголомшив, що я потім вимагав від Євгена терміново піти у паб, аби стрес якось “запити”.
У цьому магазині я б міг жити! Повний поверх історичної літератури! Але сумно: у Британії за останні 2-3 роки вийшло більше історичної літератури, аніж в Україні за 30! Шафка про Давній Схід. Дві – по Єгиптології. Окрема шафа (чи дві?) – про Давній Рим. Історія Британії: 1 шафа археології, 1 – римляни в Британії, 1 – норманський період, 2 – середньовіччя, 2 – Кромвель та Реставрація, 5 – Королева Вікторія. Я вийшов з книгарні хворий.
Але не книгою єдиною! У Британії нема сметани. Є “французькі вершки”. А це не те саме. Нема також кефіру, ряженки, маслянки, пряженого молока, творожних сирків. Гречка і оселедці – тільки у “російських магазинах”. То “в Греції все є”. Британія – не Греція!
Ціни. Велика курка – 5 фунтів. Смажена – 6. Тобто деякі ціни, звичайно, відрізняються від українських, але не так вже і разюче. А от куряче філе може коштувати від 8 до 15 фунтів. Щоправда, кожен шматочок буде запакований у окремий пакетик. Картопля – 1,5 фунта – 17 гривень за кіло! Зате ціна середньої за якістю та об’ємом пляшки віскі – 12 фунтів. На картоплі варто заощаджувати...
Але те все – дрібничкі! У “Tesco” ти підходиш до каси самообслуговування. Набираєш на моніторі ті продукти, які лежать у тебе в кошику. Вставляєш картку. Розраховуєшся. Забираєш пакет. Ідеш собі до дому! Щось подібне я бачив тільки у радянському кіно часів Брєжнєва. Так режисер уявляв собі чи то комунізм, чи то розвинений соціалізм. Тільки там радянські покупці брали решту з коробочки. Британія – країна марксизму, який переміг! Недарма “Капітал” був написаний у бібліотеці Британського музею, в сам Маркс – лежить, тобто спочиває, порівняно недалеко від того місця. Призрак Маркса бродить по Європі! Конкретно - по Лондону! Якщо зовсім конкретно – у мережі “Tesco”.
Далі буде...
Звичайна вітрина звичайного антикварного магазину.
Немає коментарів:
Дописати коментар