ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ

Як вам це? 25 листопада приходить мені мейл:

Доброго дня,

Хочу спитати, чи погодились би ви підготувати статтю для істправди на основі фактологічного матеріалу, який я недавно отримав у розпорядження. "План  на знищення українців" (з боку Речі Посполитої) - назва.

Відповідаю:

Вітання,

взагалі-то, для того, щоб давати якісь відповіді на будь-які
запитання, треба знати з ким маєш справу.

З повагою,
Олександр Зінченко

Наступного дня:

Мене звати Любомир Бердадин.

Відповідаю:

Любомире, щоб заявляти такі речі, треба мати серйозні документи.
Оригінали документів. Які пройшли професійну джерелознавчу експертизу.
Ви володієте такими документами?

12 днів мовчання. Раптом сьогодні пізнесенько:

Ви мені нагадуєте російських істориків, які як противники кваліфікації Голодомору як злочину геноциду ставлять запитання, чи був намір зафіксований документально, чи існував заздалегідь розроблений план, який би його підтверджував.  В. Кондрашин: «Дослідниками не знайдено ще жодної постанови Радянського уряду і ЦК партії, що наказують убити з допомогою голоду певну кількість українських чи інших селян». Поляки, до слова, також не мали документів щодо масової страти у Катині польських офіцерів, але не переставали наполягати, що такі події мали місце, і, як виявились, незабаром відомості про ці події стали фактами. Примітно, що вас не цікавить, що є в наявності - лише голі факти, з яких залишилось би зліпити повідомлення. Шукаєте шо легше?

Нахабність просто неймовірна! Я ж про це і питаю: які джерела вказують на існування такого «плану». А мені відповідають про те, що мене це не цікавить! Ну, відповів:

Дорогий Пане Любомире!

Повторю своє запитання: Ви володієте хоч якимись документами? Які Ваші
джерела? ОБС не підходить.

Із неодмінною повагою,
AZ

P.S. Іще раджу, коли наступного разу будете звертатися із проханнями
та запитаннями до незнайомих Вам людей, слідувати встановленим
правилам соціального етикету. Сподіваюся, це не буде нагадувати Вам
Версаль, або Букінгемський палац?

Усі питання риторичні і відповіді не потребують. Але комусь же ж так прищепило хвоста той переклад про «Український катинський список»?!