Уррра! Вчора, після довгих, знесилюючих пошуків, після десятків телефонних розмов із ріелторами і власниками це нарешті трапилося! Я знову маю де жити!
У середу дивився дві квартири. Одна на Нивках, вулиця Бабушкіна. З півгодини чекаю на ріелторку. Добре хоч дощу нема! Її теж нема. І слухавку не бере!!! Потім з'ясувалося, що вона захлопнула двері у власну квартиру, а мобілка залишилася всередині! Як там її визволили я не знаю, але дивився вже безпосередньо із власниками квартири. Дім - одна з перших хрущовок. Двері відчиняються... і на другій секунді я розумію, що жити у цій квартирі я не буду, навіть якщо МЕНІ платитимуть!!!!! "Чістєнькая", свіжепофарбована (тобто шпалер-кахлів нема ніде. Старі рами. Інтер'єр - часів Шелеста чи (в кращому випадку) раннього Щербицького. Килимки, фарфорові козачки, рюмочки і т.п. Але найголовніше - велика ЗАЛІЗНА кровать! Така була у мого діда в селі! Можливо, це було нечемно, але дивився я на всю цю красу меньше хвилини. Втік.
Тепер мешкатиму на Лук'янівці, на вулиці Мурашка. До канала - півгодини пішки. Я вже поміряв! :)
P.S. Іще кілька слів. Величезна подяка Єгору, який терпів мене цілий місяць! На це, в принципі, не кожна людина здатна! А він зміг! ;)
мої вітання :)
ВідповістиВидалитиА я який радий!
ВідповістиВидалити