вівторок, 19 травня 2009 р.

ЗЕЛЕНІЄ ЛОНДОН, ЗЕЛЕНІЄ


Королівські парки Лондона. Взагалі-то у тих парках краще не гуляти, а сидіти. Обрати собі якусь кав’ярню на березі Серпентайну, нікуди не йти, і дивитися.






Дивитися на бігунів. На вершників. На роллерів. На безплатну газету, яку вкрав у когось вітер, проніс, гортаючи сторінки із рекламою, уздовж усього озера, і, нарешті, викинув у меморіальний фонтан Леді Ді.
Якийсь хлопчина буде гратися із тер’єром і розпитувати про того цуцика його власницю-бабцю, що питиме куплену каву і їси принесені із собою бутерброди. Контакти між незнайомцями будуть траплятися невимушено і випадково – всі розслаблені, веселі і розкуті... Якась жіночка награно злякається зграї сполоханих цуциком голубів. Шпаки борсатимуться по смітниках і на столиках у відвідувачів. Відвідувачі будуть шикати на нахабних птахів, а тим все те буде байдужісінько! Я сидів на терасі “Лідо”, спостерігав за всім за тим, як з театральної ложі і був щасливий...



Врешті-решт, ціла зграя голубів напала на крихти мого орандж-кейку. А іще парочка влаштувала сеанс вільного кохання прямо на тарілці! Мусив рятуватися втечею.





Про парки у Британії надто складно розповідати – це просто дуже красиво. Це треба просто бачити.


Ми спланували нашу прогулянку так, аби пройти всі головні парки Лондона за один день: Сент-Джеймс-парк, Грин-парк, Гайд-парк, Кенсінгтон-гарден. Лишився, правда, ще Ріджент-парк. Але туди – колись іншим разом...





Сент-Джеймський парк найбільше прив’язаний до архітектурних символів Лондона. Скрізь гілля тут проглядають вежі Парламенту і Вестмінстерського абатства, будівлі Даунінг-стрит і Бак-хаусу... У будні після шостої вечора на галявинах тут масово грають у футбол. А на вихідних величезна кількість відпочивальників сидітиме у шезлонгах або просто на травичці. Зовсім, як ми! :)






У Гайд-парку на вихідні надто високий ризик, що у тебе в’їде який-небудь роллер. Тут їх сотні! У будні Гайд-парк – навпаки дуже тихе місце. І жодного оратора! Як не шукай. Ну, може вони інколи і з’являються, але нам так не поталанило.



А от Кенсінгтон-гарден – то тихе місце завжди: і у будні, і у вікенд. Широкі галявини. Двохсотрічні платани та каштани. Лебеді у ставку перед Кенсінгтонським палацом. Саме там однієї темної ночі в позаминулому столітті архієпископ Кетерберрійський розбудив Вікторію, аби сказати їй, що вона стала королевою...

Але на все це варто подивитися іще і з висоти пташиного лету. З місцевого чортового колеса – “Лондонського ока”.



Це не дешеве задоволення. Квиток коштує 17 фунтів – майже 200 гривень! Але у хорошу погоду та на заході сонця – воно того справді варте! Коли я був у Лондоні на Новий рік – тут було так багато люду, що мені було жаль і часу, і грошей, аби витрачати їх на такі попсові розваги. Але потім, вже в Україні, мене переконали, що це усе ж варто спробувати пересилити свою відразу до попси. Найкращий день для цього – понеділок. Народу мало. Якщо черга є – то вона незначна. Ми так і зробили з Євгеном. Так чи інакше – найкращої точки, для фотографування більшості символів британської столиці знайти складно! Або для зйомок одне одного на їх фоні :)

Ваш AZ



Ах, белый лебедь на пруду... у Кенсінгтонському саду :)













На тому березі Вікторія прокинулася королевою














Сент-Джеймс-парк розташований просто перед Бак-хаусом, за ним - Грин-парк, іще далі - Гайд-парк















"Лондонське око". Вечірка "поверхом" нижче














На заході сонця і Лондон теплішає














Сіті і Сент-Пол














Мости через Темзу














Темза, сер!
















На Парламентській площі мітингують таміли. Але поліції все одно більше. Все це можна побачити, якщо роздивлятися фото дуже уважно :)))













Вежі парламенту...














...Біг-Бен і Вестмінстерське аббатство














А я все це бачив!











Немає коментарів:

Дописати коментар