понеділок, 21 лютого 2011 р.

КАЗКА ПРО БУРШТИНОВУ ПРИНЦЕСУ


За високими горами, за сімома морями, у далекій-далекій країні жила собі маленька принцеса із чарівним ім’ям. Принцесу звали Зоряна, але всі друзі називали її просто Зоря. Їй підкорялися вправні воїни із луками і стрілами, страшні звірі з палаючими очима, і навіть мудрі змії допомагали їй поратися із складними державними справами...

пʼятниця, 18 лютого 2011 р.

ЖУРЕК З ОМБУДСМЕНОМ


Хоча радше з Омбудсвумен, звичайно.
Вчора з Тадеушем у перерві прометеїстської конференції пішли пообідати. Тадеуш агітував за невеличку грузинську хінкальню неподалік Ринку Старего Мяста. Але там виявилося трохи задорого. І ми пішли у перевірений "Запєцек". Ми вже доїдали свій журек, як до пєрогарні зайшла усміхнена пані: "О, Тадеуше, привіт!

субота, 5 лютого 2011 р.

ПОЗНАНЬ


Рідкісний випадок, коли не спиться, але й не пишеться, не редагується, не... тобто з'явилася нагода кілька обіцяних фото з Познані показати.

четвер, 3 лютого 2011 р.

ТРОХИ ҐРІНВІЧУ


Якщо вже так - то ось кілька фото з того місця, де проходить нульовий мерідіан. Там дійсно зелено. Прекрасний музей у Королівській обсерваторії. Чудесний парк. Що іще? До Морського музею цього разу не потрапив. Може колись наступного? Мабуть, так! )))

пʼятниця, 28 січня 2011 р.

ТРОХИ ВАВЕЛЮ


Три дні у Кракові, три години місцевих старожитностей, і лише півгодини сонця посеред сірого холодного дня. І того, і другого, і третього було замало, щоб написати про Краків, щось свіже і розумне. Хіба три слова: я там був... І, може, іще три: я хочу іще. А значить - я там буду!

пʼятниця, 7 січня 2011 р.

МИ З ВАХТАНГОМ НА СВОБОДІ!

У ефірі радіо "Свобода" неріздвяні міркування про історію. Міркували Вахтанг Кіпіані, Віталій Портніков та я, грішний.

неділя, 2 січня 2011 р.

середа, 15 грудня 2010 р.

ЗАПІЗНИВСЯ НА ТИТАНІК



"Київський поїзд? Одно з двох: або він запізнився, або вже поїхав". - "Пан хіба жартує?!"

Перше речення - то відповідь на моє запитання працівнику служби інформації Варшавського головного вокзалу. Друге - то сказала якась жіночка поруч мене. Бо мені мову відібрало.