бі-БІ-Сі ПОПЛУТАВ

"А далі ВОЛОДИМИР Зінченко раскажить нам про Харківську Катинь," - щось таке видав у ефір ведучий програми "Добрий вечір з Лондона" Богдан Цюпин. Моя мама дуже такому повороту подій здивувалася. Сина - перейменували. Сказати чесно, я незадоволений цим ефіром з інших причин. Ведучий обрав, як на мене,не найкращу тональність. По суті наша розмова точилася навколо енциклопедичної інформації (її можна було прочитати у Вікіпедії) та української історичної пам'яті. У ефірі було надто багато непідготовленої імпровізації. Я якось так звик, що перед ефіром ми з ведучим обговорюємо сценарій - що за чим буде йти. Тут такого не було. І, прошу мені пробачити, якщо це не так, але, здається, Пан Богдан не встиг підготуватися до розмови. Ось і вийшло, як на мене, дещо поверхово. І доволі нудно.

Репортаж Ані Сілаєвої вийшов куди більш жвавим. Я тут теж доклався в якості консультанта: ділився і інформацією і контактами.

З приємних несподіванок - за той ефір отримав гонорар! Я знав, що західні медіа таке практикують. Але зі мною таке вперше. І, дай Бог, не в останнє. Сподіваюся тільки ВВС більше моє ім'я не плутатеме.

Послухати можна тут - 3 38:30

А тут - текстова версія.

ІДУ НА ВВС

Подзвонили з Української служби ВВС. Просять розказати про Харківську Катинь. Завтра 0 16-й запис, ефір починається о 21:00, мій "шматок" о 21:15.

ВЕЛОВЕЛИКДЕНЬ

Моя чарівна сестричка опублікувала дещо з наших великодніх фото. Днями спробую написати звіт.

ВЧОРА. СЬОГОДНІ. ЗАВТРА

Весна. Вона різна. Новини.



Вчора у Могилянці проводив лекцію «Гудзики з Харкова. Все, що ми не пам’ятаємо про українську Катинь”. Я вперше бачив сльози на обличчях - до цього на моїх лекціях не плакали. Але то насправді дуже сумна історія. Хоч і трапилася 70 років тому перед Великоднем.

Сьогодні вирушаємо до Крима. Відкриватимемо велосезон. Я до цього іще не встиг на коня сісти.

Завтра вже буду гоцати між Чатир-Дагом і Демерджи. Втамую спрагу до улюбленого місця в Криму, брак фізичної активності та нових вражень.

Всім веселих свят! І дві картинки на згадку про весну і Демерджі.

МЕНЕ ЦИТУЄ ЗАБУЖКО

Але не посилається. Отже, пані Оксана на Укрправді: «Я днями довідалась від знімальної групи нового фільму "про Помаранчеву революцію", що відразу після інавгурації Ющенка йому прийшло близько 18 тисяч листів із проханнями на кшталт "допоможіть зняти кішку з дерева".» Це з тієї самої розмови офф рекордз, про яку писав раніше.



«Але, звичайно, не хотілося вірити, що енергія такого могутнього всенародного вибуху просто так розтечеться і скисне...
Крім того, варто врахувати, що на Майдан великий відсоток людей привели й суто патерналістські настрої. Я днями довідалась від знімальної групи нового фільму "про Помаранчеву революцію", що відразу після інавгурації Ющенка йому прийшло близько 18 тисяч листів із проханнями на кшталт "допоможіть зняти кішку з дерева".



Такий масовий рецидив радянського мислення, коли головне - вибрати "хорошого царя", який нам "усе зробить", а якщо не зробить, то виберемо іншого "хорошого", який пообіцяє зробити. Довжина шляху до політичної зрілості і демократії пропорційно пов'язана із рівнем освіти суспільства. А з цим у нас проблема.» - Приблизно навколо цього і точилася наша розмова.
Інтерв’ював Сакен Аймурзаєв. Я сидів поруч і насолоджувався.



Про що говорили потім. Про те, чому українці не читають, а поляки – читають. Чому наклади у них – більші. Що колись пані Оксана сиділа у компанії Міхніка і ще 7 добродіїв. І подумки підраховувала, чи знає вона в Україні таку ж кількість інтелектуалів такого рівня. Нарахувала трьох. Про патерналізм. Про політиків. Про «антитабачну» кампанію. Про, прости Господи, «противсіхів». Про «Український тиждень», який здивував підігріванням Тимошенко перед виборами. Про те, як після ефіру у Кіпіані її охоронець (Тимошенко, а не Забужко, офкорс) ударом «з носака» захлопнув двері перед обличчям Мовчана і когось іще з бютівської інтелігенції: Вона йшла коридором. «А що Мовчан, і той другий? – Що? Що: обтікали!» Про те, як ходять і їздять Україною великі світу цього. А я згадав історію одного лондонського (колишнього харківського фотографа), як він їхав десь скажімо, Белгревією чи Челсі, і намагався не пропустити якийсь важливий поворот.



За ним вишикувався добрячий хвіст із Роллс-Ройсом на чолі. Швидкість 15 миль. Хвіст довшає. «Хвала Аллаху і всім святим у землі Британській воссіявшим, ось він той поворот!» Звертає. Обертається. Хто ж то їхав? За ним їхала Її Величність Єлизавета ІІ. І не бібікнула! Може тому, питаю у пані Оксани, що на початку Уайтхола стоїть Кромвель біля парламенту, а на Трафальгарі – Карл ІІ? А між ними десь стояла плаха Карла І? Пані Оксана сміється – може! І тут раптом ми спіймали таксі.

Всі фото - Кіріла Казакова.

ДУЖЕ ДАЛЕКО

Просто дуже красиве фото з глибокого космосу. Нам там не бути.

Взяв тут

ФАНКЛУБ ПАНІ ОКСАНИ

Вчора пізно записували інтерв'ю з Оксаною Забужко. А потім не могли зупинити бесіду! Розійшлися щось близька 10-ї вечора. І то - після короткої автограф-сесії. Тепер я щасливий власник давно купленої "Let my people go", але поновленої словами на титулі: Сашкові Зінченку - на добру дорогу в професії "через Червоне море" - Щиро, Оксана Забужко, 11/03/10

Незабаром - фото вікопомної події!

Ваш AZ

ДЕМЕРДЖИМАНІЯ

Найдивовижніше місце України. Варто того, щоб їхати туди у будь-яку пору року. Вже тиждень ходжу із мрією туди поїхати. Знайшов старий текст, який писав як супровід відзнятої ще кілька років тому фотовиставки. Публікую тут його і кілька фото з тих 50, які відібрав для неї.

ДЕМЕРДЖИ

Мені хочеться кудись туди, а справи не відпускають!

ТРОХИ ВЕСНИ!

Не знаю, як у Вас, а в Києві сьогодні весна! Ось вам, на знак цього весняна картинка! :)